Отак підкрадался осінь…

Отак підкрадалася осінь,
по вулицях тихо йдучи,
багряне і жовте намисто
деревам скрізь несучи.

Та серпень нас радував все ще
останнім літнім теплом,
а бусол збираючись в Ирій,
із літом прощавсь за вікном.

Скрізь чути її присутність:
крізь неба серпневого просінь,
крізь запах серпневої ночі.
Отак підкрадался осінь…

ОБ,
28 серпня 2009 року